Як скасувати правопорушення зафіксоване на TruCam

Завантажити позовну заяву про скасування постанови в Word 

До Полтавського районного суду Полтавської області

Адреса: 36008, м. Полтава, вул. Європейська, 154-А

Позивач: ________________

РНОКПП ____________

Адреса: _______________________

Номер засобу зв’язку: _________________

Електронна пошта: відсутня

Відповідач 1: поліцейський роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції

в Полтавській області

_________________________

РНОКПП: невідомо

Адреса: 38751, Полтавська область, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2-В

Номер засобу зв’язку: (0532)51-75-00
Електронна пошта: poltava@patrol.police.gov.ua

Відповідач 2: Управління патрульної поліції в Полтавській області

Код ЄДРПОУ: відсутній

Адреса: 38751, Полтавська область, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2-В

Номер засобу зв’язку: (0532)51-75-00
Електронна пошта: poltava@patrol.police.gov.ua

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання протиправною та скасування постанови

 

20серпня 2020 року поліцейським роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області лейтенантом поліції ___________________ (надалі по тексту – Відповідач 1) було винесено постанову серії ЕАМ № 3008712, якою на _________________ (надалі по тексту – Позивач) накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

У подальшому Позивачем на ім’я начальника Управління патрульної поліції в Полтавській області було подано скаргу на постанову серії ЕАМ № 3008712 від 20.08.2020, з вимогою про її скасування, з підстав її безпідставності та незаконності.

За результатами розгляду скарги Позивача на постанову серії ЕАМ № 3008712 від 20.08.2020, 04 вересня 2020 року, начальником Управління патрульної поліції в Полтавській області було винесене рішення щодо залишення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі без змін, а скарги без задоволення.

Згідно із п. 2, 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту – КАС України) кожна особа має право в порядку, встановлено цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, та визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно із ст. 288 КУпАП постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суді, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, – протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України  місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вважаємо, що постанова серії ЕАМ № 3008712 від 20.08.2020 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки Позивач не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122КУпАП, а Відповідачем 1 всупереч вимогам ст. 245, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна вина Позивача у вчиненні такого правопорушення.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови «20.08.2020 о 15:20:23 у м. Полтава, вул. Європейська, 157, водій керуючи ТЗ рухався зі швидкістю 78 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті в м. Полтава на 28 км/год. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗ TRUCAMLTI20/20 TC 000702, чим порушив п. 12.4. ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год)».

Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху (надалі по тексту – ПДР України) у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, засобів фото – і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

У ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото – і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до постанови серії ЕАМ № 3008712 від 20.08.2020 вимірювання швидкості руху транспортного засобу, яким керував Позивач, здійснювалося не в автоматичному режимі лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 ТС 000702,а на підтвердження факту вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, до оскаржуваної постанови Відповідачем 1 долучено фото з TRUCAM та відео з бодікамери ВІ-0123.

Щодо правомірності/неправомірності використання Відповідачем 1 лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 ТС 000702 вважаємо за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 33 від 01.03.2020 (надалі по тексту – наказ МВС № 33) лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam» був включений до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, однак вказаний наказ втратив чинність 08.02.2019 на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ № 1052 від 26.12.2018.

При цьому, Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026, можливість використання лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «TruCam» передбачене не була, внаслідок чого після втрати чинності наказу МВС № 33, використання такого приладу в Україні не регулюються жодним нормативно-правовим актом.

У своєму рішенні щодо результатів розгляду скарги Позивача на постанову ЕАМ № 3008712 від 20.08.2020, Управління патрульної поліції в Полтавській області на підтвердження законності використання лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 посилалося на наявність експертного висновку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 27.09.2018 № 04/02/03/3007 та свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № 22-01/17947, виданого ДП «Укрметртестстандарт».

З цього приводу звертаємо увагу суду на те, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України видано наказ № 193 від 08.02.2016 року, яким затверджено Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів (надалі по тексту – Порядок № 193).

Відповідно до п. 1 Порядок № 193 установлює процедуру та умови проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі – ЗВТ), що перебувають в експлуатації, а також оформлення її результатів.

Тобто, згідно із положеннями Порядку № 193 проведення повірки вимагається для законодавчо регульованих засобів ЗВТ, але використання лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «TruCam» не регулюється жодним нормативно-правовим актом, тому проведення повірки вказаного приладу ще не свідчить про допустимість його використання для вимірювання швидкості руху транспортних засобів.

Щодо посилань Відповідача 2 на експертний висновок Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 27.09.2018 № 04/02/03/3007, виданий на лазерний вимірювач швидкості руху TruCamLTI 20/20.

Відповідно до п. 1.1. Положення про державну експертизу в сфері криптографічного захисту інформації (надалі по тексту – Положення), затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 16.07.2008 № 651/15342, дане Положення установлює порядок організації та проведення державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації (далі – КЗІ) в Україні.

Згідно з пп. 2.1.1, п.2.1 розділу ІІ Положення подання та розгляд заявки, укладання договорів  для проведення експертизи таких об`єктів, як: засоби, призначені для розробки, дослідження, виробництва та випробувань засобів КЗІ, засоби та системи генерації, тестування і розподілу ключових даних; криптографічні системи, засоби та обладнання КЗІ, програмно-технічні комплекси центрів сертифікації ключів, які передбачають акредитацію, надійні засоби електронного цифрового підпису, замовник подає до Адміністрації Держспецзв`язку заявку на проведення державної експертизи в сфері криптографічного захисту інформації (додаток 1). До заявки на експертизу перелічених вище об`єктів (далі – криптографічні засоби) додається комплект документів та матеріалів згідно з переліком документів та матеріалів, необхідних для проведення експертизи криптографічних засобів вітчизняного виробництва (додаток 2), або переліком документів та матеріалів, необхідних для проведення експертизи криптографічних засобів іноземного виробництва (додаток 3).

Дія експертного висновку може бути розповсюджена на зразки криптографічного засобу, що пройшли верифікацію. За результатами верифікації видається експертний висновок, термін дії якого не може перевищувати терміну дії експертного висновку, який розповсюджується на зразок-свідок цього засобу (п. 2.3.16 Положення).

Згідно ст. 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: криптографічний захист інформації – вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо; обробка інформації в системі – виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів; порушення цілісності інформації в системі – несанкціоновані дії щодо інформації в системі, внаслідок яких змінюється її вміст; порядок доступу до інформації в системі – умови отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації.

Указом Президента України від 22травня 1998 року № 505/98 затверджено Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні (надалі по тексту – Положення № 505/98).

Відповідно до п.1 Положення № 505/98 дане Положення визначає порядок здійснення криптографічного захисту інформації з обмеженим доступом,  розголошення якої завдає (може завдати) шкоди державі,  суспільству або особі.

За змістом п.2 Положення № 505/98 вжиті у цьому Положенні терміни мають таке значення:

криптографічний захист – вид захисту, що реалізується за допомогою перетворень інформації з використанням спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або  відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо;засіб криптографічного захисту інформації – програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб,  призначений для криптографічного захисту інформації;

криптографічна система (криптосистема) – сукупність засобів криптографічного захисту інформації, необхідної ключової, нормативної, експлуатаційної, а також іншої документації (у тому числі такої, що визначає заходи безпеки), використання яких забезпечує належний рівень захищеності інформації,  що обробляється, зберігається та (або) передається.

Згідно із п. 5 Положення № 505/98 державні органи, підприємства, установи і організації придбавають, вивозять з України, використовують криптосистеми і засоби криптографічного захисту інформації за погодженням з Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Таким чином порядок здійснення криптографічного захисту інформації є обов’язковим для всіх державних установ, у тому числі і для Національної поліції з метою застосування у роботі  лазерного вимірювача швидкості.

У п. 5 Положення № 505/98 вказано, що для криптографічного захисту конфіденційної інформації використовуються криптосистеми і засоби криптографічного захисту, які мають сертифікат відповідності.

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29 серпня 2012 року видано сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА-МІ/1-290302012.Даним сертифікатом затверджено сам засіб вимірювальної техніки – лазерного вимірювача швидкості LTI 20-20 “TruCAM” без зазначення номеру такого вимірювача.

Під час розгляду справи № 760/27046/19 у постанові від 21.05.2020 Шостим апеляційним адміністративним судом було встановлено, що у 2018 році Адміністрацією Держспецзв’язку за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації Національній поліції України видано позитивний експертний висновок від 27.09.2018 року №04/02/03-3007 на Лазерний вимірювач швидкості LTI 20-20 TruCAM.

Також, судом апеляційної інстанції у справі № 760/27046/19 було встановлено, що дія вказаного експертного висновку поширюється на зразки об’єкта експертизи із заводськими номерами наведеними у додатку, які визначені згідно із Додатком до експертного висновку №04/05/03-3007 від 27.09.2018 року, у якому зазначені номери зразків об’єкта експертизи, на які розповсюджується дія експертного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, долучене Відповідачем 1 до оскаржуваної постанови фото з TRUCAM може бути визнане допустимим доказом лише у тому випадку, якщо відповідачам буде доведена законність використання приладу TRUCAM LTI 20/20 TC 000702, яким здійснювалося вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням Позивача.

У рішенні щодо результатів розгляду скарги Позивача на постанову ЕАМ № 3008712 від 20.08.2020 Відповідач 2 зазначив, що правомірність використання патрульними поліцейськими Департаменту патрульної поліції лазерного вимірювача швидкості TruCam підтверджується відповідним дорученням Департаменту патрульної поліції № 11299/41/2/02-2018 від 04.10.2018 «Про використання лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху».

Проте, вказане доручення Департаменту патрульної поліції № 11299/41/2/02-2018 від 04.10.2018 є організаційно-розпорядчим актом, а не нормативно-правовим, тому такий документ не свідчить про законодавче врегулювання можливості використання патрульними поліцейськими Департаменту патрульної поліції лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксування правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За матеріалами справи, на фотознімку та відео з приладу TRUCAM , наданих відповідачем, зафіксовано рух автомобіля зі швидкістю 78 км/год при обмеженні максимальної швидкості 50 км/год.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом відповідача або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого – ознак цифрового підпису автора.

Шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписах відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.

Окрім того наданий відповідачем знімок авто до відзиву належним чином також не завірений (відсутня відмітка “Копія”, “Згідно з оригіналом”, датою, посадою та підписом особи, яка засвідчувала даний документ), на пред’явленому знімку також неможливо встановити особу правопорушника в момент вчинення адмін. порушення. 

Таким чином, надані суду відеозаписи та фотознімок з приладу ТruCAM не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України.

До матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (в даному випадку – прилад ТruCAM чи його носій даних), який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу.

При цьому, інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).

Отже, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та з матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.

Таким чином, постанова серії ЕАМ  № 3008712 від 20.08.2020 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідна правова позиція підтверджується постановами Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 р. справа № 636/803/20 та від 15 жовтня 2020 р. справа № 953/6701/20.

 

Швидкість руху автомобіля «______________________» вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості «TruCamLTI 20/20» серійний номер ТС 000702. Однак, позивачем був на місці оглянутий лазерний вимірювач та встановлено, що на вказаному пристрої відсутній відбиток повірочного тавра або пломби.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів” № 193 від 08.02.2016 року встановлено, що у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено, чи свідоцтво про повірку втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається не повіреним.

Отже, показники швидкості руху автомобіля отриманні за допомогою «TruCam LTI 20/20» не є належним доказом, оскільки пристрій, який здійснював заміри був належним чином не повірений (відсутня пломба або повірочне тавро).

Відповідна правова позиція підтверджується постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року по справі № 127/17357/19

 

Аргументація відповідача про необхідність проведення лише повірки вказаного засобу вимірювальної техніки також є не прийнятною, оскільки це суперечить вимогам ст. 16 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», а у відповідності до ст. 17 підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту лише законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки що перебувають в експлуатації.

Також у відповідності до Технічного регламенту законодавчо регульованих ЗВТ відповідність ЗВТ цьому Технічному регламенту повинна засвідчуватися шляхом нанесення на них знака відповідності та додаткового метрологічного маркування передбачених у пунктах 58-70 цього Технічного регламенту.

Знак відповідності повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам, які застосовуються до зазначених засобів та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності.

Додаткове метрологічне маркування повинно складатися із знака законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, форма та розміри якого наведені в Додатку 5 технічного регламенту

 Таким чином на відповідному пристрої були відсутні повірочні тавра, пломба та додаткове метрологічне маркування, що свідчить про те, що вказаний прилад є не повіреним, не затвердженим і не відноситься до законодавчо регульованих ЗВТ та не відповідає Технічному регламенту до них.

У відповідності до статті 19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституціє. Та законами України».

Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

 

Отже, зважаючи на викладені обставини, постанова серії ЕАМ № 3008712 від 20.08.2020була винесена Відповідачем на підставі доказів отриманих за допомогою лазерного вимірювачу швидкості руху TRUCAM LTI 20/20 TC 000702, використання якого не передбачене чинним законодавством України, а отже такі дії вчинені Відповідачем 1 не у спосіб, передбачений законом, тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 2 КАС України є протиправною та підлягає скасуванню, у зв’язку із відсутністю у діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122КУпАП.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України Позивач повідомляє про наступне:

1) Заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви Позивачем не вживалися;

2) У Позивача відсутні оригінали письмових доказів, копії яких додані до позовної заяви;

3) Докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою у Позивача відсутні;

4) Позивачем не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ст. ст. 287, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 5, 20, 77 КАС України, –

ПРОШУ:

  1. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3008712 від 20.08.2020, якою ________________визнано винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255(двісті п’ятдесят п’ять) гривень.
  2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код за ЄДРПОУ 40108646) на користь _________________ (РНОКПП ___________; адреса: ________________) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн.

Додатки:

  1. Копія постанови серії ЕАМ № 3008712 від 20.08.2020.
  2. Копія листа від 04.09.2020 № Б-814/41/26/0/-2020.
  3. Копія рішення Управління патрульної поліції в Полтавській області від 04.09.2020.
  4. Оригінал документа про сплату судового збору.
  5. Ордер на надання правової допомоги.
  6. Копія позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників у справі.

   

                        «__» _____ 2020 року                                            

Добавити коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *