Як правильно скласти і оформити заповіт на майно

Как оформить завещание

Про те, як скласти і оформити заповіт на майно, можна отримати відповідь у Цивільному кодексі України (статті 1216-1308), а також на консультації у нотаріуса.

Спадщина або спадкове майно – це все обов’язки і права (немайнові та майнові) на момент смерті, що належать спадкодавцеві. До складу успадкованого майна входять: садові будинки, земельні ділянки, квартири, житлові будинки, транспортні засоби, дачі, предмети домашнього господарства, засоби виробництва, цінні папери, виготовлена ​​продукція, грошові суми.

Обов’язки (права) спадкодавця пов’язані з його особистістю не входять до спадкової маси (майна):

– права на виплати, передбачені нормативними актами (аліменти, пенсія, допомога);

– право на компенсацію (відшкодування) пошкодження здоров’я (каліцтва);

– права на участь в об’єднаннях громадян, товариства, якщо інше не регламентовано їх статутами або законом;

– немайнові особисті права.

Порядок оформлення (складання) заповіту

Приватними і державними нотаріусами посвідчуються заповіти фізичних осіб (подружжя), які володіють цивільною дієздатністю (повною), складені (оформлені) відповідно до вимог правових (нормативних) актів. Необхідно з’явитися до нотаріуса і особисто підписати заповіт, представники допущені не будуть.

Не потрібно подавати доказів володіння заповідати майно.

На прохання особи і з його слів, заповіт може бути написано нотаріусом власноручно або за допомогою комп’ютерної техніки. В такому випадку текст повинен бути зачитаний спадкодавцем вголос, про що зазначається в документі.

Якщо з яких-небудь причин (фізичних відхилень, хвороб) особа підписати власноручно заповіт не може, то за його дорученням документ підписується іншою особою. Спадкоємці не мають права підписувати заповіт за спадкодавця.

При наявності фізичних вад, що не дозволяють прочитати текст, посвідчення заповіту має здійснюватися при наявності не менше ніж 2 (двох) свідків, які мають повну цивільну дієздатність. При цьому необхідно внести відомості в текст про свідків (П.І.Б., дані паспорта, місце проживання, дату народження).

Нотаріус роз’яснює спадкодавцеві зміст статті 1241, 1307 ЦК України про обов’язкову в спадщині частку.

При отриманні заяви про зміну заповіту (скасування, наявності нового), який скасовує чи змінює раніше складений документ, робиться відмітка на примірнику, який зберігається в архіві.

Якщо спадкодавець надасть оригінал, то напис про скасування (зміну) робиться і на його екземплярі (заповіті), справжність підпису заповідача повинна бути нотаріально засвідчена.

Заповіт подружжя може бути скасовано одним з них тільки за життя обох подружжя.

Вимоги до змісту заповіту

Розпорядження спадкодавця не повинно викликати суперечок і нерозуміння. Нотаріус перевіряє, чи не суперечить текст вимогам чинного законодавства. Майно може бути заповідане тільки у власність.

На спадкоємців нотаріус може покласти обов’язок передати право іншим особам (особі) на користування майном (його частиною).

Може бути обумовлено виникнення права на майно при наявності певних умов (здобуття освіти, народження дитини).

Якщо умови заповіту суперечать закону, вони є нікчемними.

У тексті може бути визначено, місце і форма проведення ритуалу поховання заповідача, призначення опіки над повнолітнім чи інші розпорядження немайнового характеру.

Документи для оформлення заповіту

1) Для вчинення нотаріальної дії, встановлення особи спадкодавця і визначення обсягу її цивільної дієздатності надаються такі документи:

– паспорт (національний, для виїзду за кордон, службовий, дипломатичний);

– вид на проживання;

– документ, що підтверджує особу іноземця (паспорт).

Нотаріусу надається довідка при необхідності, про те, що особа не страждає на розлади (психічні), які можуть вплинути на його здатність керувати своїм діями і (або) усвідомлювати їх.

2) В числі наданих нотаріусу документів обов’язково повинна бути довідка про присвоєння особі (спадкодавцю) податкового ідентифікаційного номера.

Примітка: У разі оформлення заповіту на конкретне майно, необхідно надати нотаріусу інформацію про це. Для цих цілей необхідно взяти копії правовстановлюючих документів на це майно.

Вартість заповіту у нотаріуса

В державного нотаріуса за заповіт необхідно сплатити держмито в розмірі 0,85 коп.

Плата за послуги приватного нотаріуса встановлюється за згодою з громадянином і може досягати 1000 грн.

Вартість секретного заповіту може перевищувати 3000 грн.

Зразок заповіту


З А В Е Щ А Н І Е

Місто Київ                                                        двадцять другого травня дві тисячі двадцятого року

Я, Єрмак Іван Іванович, 20 серпня 1963 року народження, місце, де народився – місто Київ, номер платників податків – 1117779999, зареєстрований за адресою м.Київ, вулиця Каштанова, будинок – 10, квартира – 34, роблю таке розпорядження на випадок моєї смерті:

все моє майно, що належить мені на день моєї смерті, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, а також все те, на що я за законом маю право, заповідаю

моєму синові Єрмаку Миколі Івановичу, 17 вересня 1991 року народження, ідентифікаційний податковий номер – 222881010.

Справжнім заповітом покладаю на спадкоємця Єрмака Миколи Івановича обов’язок поховати мене на кладовищі №12 біля моїх батьків.

Всі раніше складені мною заповіту, справжнім заповітом я скасовую.

Зміст статей 1233-1236, 1240, тисячу двісті сорок одна, 1248, +1254 Цивільного кодексу України мені роз’яснено.

На моє прохання текст (заповіт) записаний з моїх слів нотаріусом за допомогою комп’ютерної техніки, зачитаний вголос, складений в 2 (двох) примірниках, 1 (один) з яких знаходиться в архівних матеріалах нотаріальної контори, а другий, викладений на спеціальному нотаріальному бланку – переданий заповідачу.

підпис:


Оформлення секретних заповітів

Такі документи засвідчуються без ознайомлення зі змістом. Текст викладається так, щоб розпорядження спадкодавця не викликало спірних неясностей.

  • Секретний документ надається в закритому (заклеєному конверті) з підписом, зробленим при нотаріусі. На ньому ставиться напис про посвідчення та прийняття на зберігання, упаковується і опечатується в іншому конверті. Інформація про дату народження та дату прийняття на зберігання, а також П.І.Б. заповідача позначаються на конверті.
  • Після надання свідоцтва про смерть (дати відкриття спадщини) спадкодавця, встановлюється дата оприлюднення тексту заповіту. Якщо відома інформація про місце проживання родичів (членів сім’ї) спадкодавця, нотаріус повідомляє їх про час оголошення тексту заповіту або публікує це в засобах (друкованих) масової інформації.
  • Складається протокол про оголошення заповіту, який підписує нотаріус у присутності свідків. Якщо неможливо встановити дійсну волю спадкодавця, в протоколі нотаріус відтворює тлумачення спадкоємцями заповідального тексту і відомостей про те, чи досягли спадкоємці консенсусу (згоди між собою).
  • Після оголошення секретний заповіт передається на зберігання до архіву нотаріальної контори.

Не мають право на спадкування

  • Особи, які вчинили замах на життя спадкодавця або потенційних спадкоємців.
  • Громадяни, які навмисне перешкоджають внесенню змін, складання або скасування заповіту з метою збільшення їх частки або виникнення спадкового права.
  • При спадкуванні за законом, усиновителі (батьки) і усиновлені (повнолітні діти), і інші особи, які ухиляються від обов’язку утримання спадкодавця, що має бути встановлено судом.
  • У разі встановлення недійсності шлюбу за рішенням суду.
  • Особи, які ухиляються від надання допомоги заповідачу, який був в безпорадному стані через тяжку хворобу, каліцтва або похилого віку при спадкуванні за законом.

Вищевказані вимоги поширюються на всіх без винятку громадян України.

Чи можна оскаржити заповіт?

При настанні смерті спадкодавця виникає процесуальне право пред’явити позов про недійсність заповіту. До суду зазвичай звертається особа, інтереси (права) якого, порушені в заповідальному документі. На практиці це громадяни, які втратили право згідно із законом через наявність заповіту (скасування) не в їх користь, в зв’язку з наступним заповітом.

Якщо заповіту визнано нікчемним, для недійсності яких, немає необхідності звертатися до суду, якщо такі є, нотаріус відмовляє в оформленні свідоцтва про спадщину.

Нікчемним є заповіту, оформлення особою, яка не має право на це майно, а також складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення:

– ініційовані особою, яка не має цивільної дієздатності (повної);

– вчинені представником;

– засвідчені неуповноваженими на те особами;

– секретні заповіти з порушеннями вимог, встановлених правовими актами;

– засвідчені в відсутність свідків, якщо їх присутність обов’язкова;

– заповіт, складений щодо майна, що є предметом заповідального договору.

За позовною вимогою зацікавлених в цьому осіб, суд може прийняти рішення про недійсність заповіту, якщо буде встановлено, що волевиявлення спадкодавця не відповідало його волі (не було вільним), тобто він перебував під впливом тиску, обману, загрози насильства, якщо його поведінка з оформлення заповіту було вимушеним через небезпечну для життя хвороби або важких обставин.

Також заповіт може бути визнано частково недійсним, якщо в нього не включені особи, які мають у спадщині права на обов’язкову частку.

Порок волі, в існуючій практиці, є переважним підставою для оскарження заповітів. Документальним підтвердженням по цій категорії справ буде висновок відповідної судово-психіатричної посмертної експертизи щодо того, що особа не могла керувати своїми діями і не усвідомлювала їх на момент оформлення заповіту.

Ми надаємо допомогу і консультацію юриста з питань спадщин.

Добавити коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *