Звільнення з військової служби під час воєнного стану: підстави, порядок звільнення

В цій статті розглянемо Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”, Главу IV, статті 26 “Звільнення з військової служби”.

Підстави для звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації та дії воєнного стану можуть включати наступне:

  • із досягненого граничного віку для перебування на військовій службі.
  • за станом здоров’я , на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії, що визначає непридатність до військової служби та виключає з військового обліку.
  • Внаслідок отримання законного судового вироку, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
  • За сімейними обставинами або іншими важливими причинами, якщо військовослужбовець не бажає продовжувати військову службу.

Розглянемо кожну з підстав для звільнення окремо.

Звільнення з військової служби за віком

Звільнення за віком є правом військовослужбовців, яке передбачає можливість припинити військову службу при досягненні вікових обмежень. Зазвичай ці обмеження складають 60 років для звичайних військовослужбовців та 65 років для вищого офіцерського складу. Проте, існує можливість подовження служби ще на 5 років, якщо військовослужбовець має великий досвід, високу мотивацію і отримав відповідний висновок військово-лікарської комісії. Такий підхід дозволяє враховувати індивідуальні здібності та потреби військових та підтримувати їхню важливу роль у силових структурах.

Звільнення за станом здоров’я

Звільнення за станом здоров’я є однією з причин припинення військової служби і відбувається на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії, яка визначає непридатність до військової служби та виключає з військового обліку. Процедура проведення військово-лікарської експертизи регламентована Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Цим же актом встановлено перелік хвороб, станів та фізичних вад, які визначають ступінь придатності до військової служби.

Якщо військовослужбовець не погоджується з рішенням військово-лікарської комісії, він має право оскаржити це рішення. Для цього існує процедура оскарження рішень військово-лікарської комісії та медико-соціальної експертної комісії, яка дозволяє військовослужбовцю захищати свої права та довести свою позицію щодо свого стану здоров’я та придатності до служби.

Звільнення внаслідок отримання судового вироку

Військовослужбовець може бути звільнений з військової служби внаслідок засудження до позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання. Це автоматичне звільнення відбувається відповідно до законодавства та внутрішніх правил Збройних Сил чи інших військових формувань.

Засудження до позбавлення волі може бути серйозним порушенням військової дисципліни та законів, і це може мати серйозні наслідки для військовослужбовця, включаючи його відставку або звільнення зі служби.

Звільнення за сімейними обставинами

Згідно Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” військовослужбовець має право на звільнення під час воєнного стану згідно таких підстав:

  • Вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.
  • У зв’язку з вихованням дитини, яка має серйозні медичні проблеми, такі як тяжкі вроджені вади розвитку, онкологічні захворювання, цукровий діабет I типу, хронічні захворювання нирок, травму, необхідність трансплантації органа або паліативної допомоги.
  • Здійснення постійного догляду за членами сім’ї (дружиною, чоловіком, дитиною, своїми батьками, а також дружини) з медичним висновком, який підтверджує необхідність догляду.
  • Якщо в дружини інвалідність I гр., II гр. або III групи
  • Якщо в одного із своїх батьків чи батьків дружини інвалідність I чи II групи.
  • У зв’язку з опікою над особою з інвалідністю.
  • У зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I або II групи або за особою, яка за висновком МСЕК або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • У разі самостійного виховання військовослужбовцем дитини віком до 18 років.
  • Перебування на утриманні військовослужбовця трьох або більше дітей віком до 18 років.
  • Вагітність військовослужбовців-жінок.
  • Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також, якщо дитина потребує домашнього догляду до шестирічного віку.
  • Обидва члени подружжя, які проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років.
  • Близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба, брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони в контексті конфлікту у Донецькій та Луганській областях або в інших подібних обставинах.

Військовослужбовці, які знаходяться в таких ситуаціях, рекомендується консультуватися з військовими службами та юридичними консультантами, щоб отримати докладну інформацію та поради щодо їхнього статусу та прав.

Виплати військовим після звільнення

Під час звільнення з військової служби, військовослужбовці мають право на отримання різних видів виплат від держави.

Виплати військовим після звільнення включають такі види:

  • Грошова компенсація вартості за неотримане речове майно;
  • Одноразова грошова допомога;
  • Одноразова грошова допомога для мобілізованих;
  • Грошова компенсація за невикористану відпустку;
  • Грошова допомога для оздоровлення;
  • Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Кожен з цих видів має свої особливості, умови виплати та розміри, які передбачені законодавством.

Більш детально по виплатам можна прочитати тут.

Порядок звільнення з військової служби

Звільнення з військової служби в ЗСУ (Збройні Сили України) може відбуватися на підставі різних причин, і процес цього звільнення має свій порядок. Давайте розглянемо основні етапи цього процесу:

  1. Підготовка рапорту: Військовослужбовець, який бажає звільнитися, повинен підготувати рапорт, в якому зазначає підстави для звільнення, свою думку щодо бажання або небажання проходити службу у військовому резерві ЗСУ за відповідною військово-обліковою спеціальністю, та інші необхідні відомості.
  2. Подача рапорту: Рапорт разом із документами, що підтверджують підстави для звільнення, подається командиру військової частини в порядку підпорядкованості.
  3. Розгляд рапорту: Командир військової частини або інша посадова особа, яка має право вирішувати питання звільнення, розглядає рапорт і приймає рішення щодо нього. Цей процес може займати певний час, зазвичай 1-2 місяці, але може тривати довше у випадку затягування в прийнятті рішення або відсутності реакції на звернення військовослужбовця.
  4. Подання скарги (за потреби): Якщо військовослужбовець вважає, що розгляд рапорту триває надто довго або відсутність реакції на його звернення є необґрунтованою, він може подати скаргу до вищого командування військової структури або до Міністерства оборони України.

Скарга може бути подана вписаним листом або електронною поштою, згідно з встановленими процедурами. У скарзі військовослужбовець повинен докладно викласти свою ситуацію та аргументи, які підтримують його просьбу про звільнення.

  1. Прибуття на військовий облік: Після звільнення зі служби в ЗСУ, військовослужбовець має в п’ятиденний строк прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) за місцем проживання та стати там на військовий облік.

Цей процес регулюється законодавством та внутрішніми правилами військової служби в ЗСУ, і він може мати свої особливості в різних військових структурах. Військовослужбовцям, які розглядають можливість звільнення, рекомендується консультуватися з військовими юристами або представниками військового командування для отримання детальної інформації та допомоги у процесі звільнення.

Добавити коментар

Your email address will not be published.